монтаж електропроводок
Електропроводкою називається
сукупність проводів і кабелів з кріпленням, що їх підтримує, захисними
конструкціями й деталями. Це визначення поширюється на електропроводки силових,
освітлювальних і вторинних мереж напругою до 1 кВ змінного і постійного струму,
виконані усередині будинків і споруд, на зовнішніх стінах, територіях
підприємств, установ, мікрорайонів, дворів, присадибних ділянок, на будівельних
майданчиках із застосуванням ізольованих установчих проводів всіх перерізів, а
також неброньованих силових кабелів з гумовою або пластмасовою ізоляцією в
металевій, гумовій або пластмасовій оболонці з перетином фазних жил до 16 мм2
(при перетині більше 16 мм2 — кабельні лінії). відкритою електропроводкою називається
проводка, прокладена на поверхні стін, стель, по фермах й інших будівельних
елементах будинків і споруд, по опорах, ізоляторах і т.п. схованою електропроводкою називається проводка,
прокладена усередині конструктивних елементів будинків і споруд (у стінах,
підлогах, фундаментах, перекриттях, за непрохідними підвісними стелями), а
також під покриттям підлоги, безпосередньо під знімною підлогою, в трубах,
коробах, металорукавах і т.п Зовнішньою електропроводкою називається електропроводка,
прокладена по зовнішніх стінах будинків і споруджень, під навісами й т.п., а
також між будинками на опорах (не більше чотирьох прольотів довжиною до 25 м кожний) поза вулицями,
доріг і т.д. Зовнішня електропроводка може бути відкрита й схована. Струнною як несучим елементом електропроводки називається сталевий
дріт, натягнутий впритул до поверхні стіни, стелі й т.п., призначений для
кріплення до неї проводів, кабелів або їхніх пучків. Смугою як несучим
елементом електропроводки називається металева смуга, закріплена впритул до
поверхні стіни, стелі й т.п., призначена для кріплення до неї проводів, кабелів
або їхніх пучків. Тросом як несучим
елементом електропроводки називається сталевий дріт або сталевий канат,
натягнуті в повітрі, призначені для підвіски до них проводів або їхніх пучків. Коробом
називається закрита порожня
конструкція прямокутнoro або іншого перерізу, призначена для прокладки в ній
проводів і кабелів. Короб повинен служити захистом від механічних ушкоджень
прокладених у ньому проводів і кабелів. Короби можуть бути глухими або з
відкриваючими кришками, із суцільними або перфорованими стінками й кришками.
Глухі короби повинні мати тільки суцільні стінки з усіх боків і не повинні мати
кришок. Короби можуть застосовуватися в приміщеннях і зовнішніх установках. Лотком називається
відкрита конструкція, призначена для прокладки на ній проводів і кабелів. Лоток
не є захистом від зовнішніх механічних ушкоджень, прокладених на ньому проводів
і кабелів. Лотки повинні виготовлятися з негорючих матеріалів. Вони можуть бути
суцільними, перфорованими або ґратчастими. Лотки можуть застосовуватися в
приміщеннях і зовнішніх установках. Проводи й кабелі виготовляють одножильними й
багатожильними, у яких в одній оболонці є одна або кілька струмопровідних жил,
ізольованих одна від іншої. Жили можуть бути однодротовими й багатодротовими.
Поперечний переріз струмопровідних жил вимірюється у квадратних міліметрах. Проводи
й кабелі виготовляють стандартних перерізів: 0,35; 0,5; 0,75; 1; 1,2; 1,5; 2;
2,5; 3; 4; 5; 6; 8; 10; 16; 25; 35; 50; 70; 95; 120; 150; 185; 240; 300; 400;
500; 625; 800; 1000; 1200; 2000 мм2. Для кожної марки (типу)
проводів і кабелів установлена певна шкала перерізів. Перерізу 0,35; 0,5 й 0,75
мм2 тільки для мідних жил. Переріз
проводів і кабелів в електропроводках визначається проектом по припустимих
тривалих струмових навантаженнях. Незахищені ізольовані проводи.Проводи
АППР — двох- і чотирьохжильні, з алюмінієвою
струмопровідною жилою (плоскі) з гумовою ізоляцією, що не поширює горіння, на напругу 660 В, переріз від 2,5 до 10 мм2. 
АППВ перерізом від 2,5 до 6 мм2,
ППВ — від 0,75 до Iмм2 . Проводи АПВ, ПВ1 і ПВ2 — одножильні, з
алюмінієвою (АПВ), мідною (ПВ1) і мідною гнучкою (ПВ2) струмопровідною жилою з
полівінілхлоридною ізоляцією на напругу 380 й 660 В, АПВ перерізом від 2,5 до
120 мм2, ПВ1 — від 0,5 до 95 мм2 і ПВ2 - від 2,5 до 95 мм2. роводи
ПРД — двожильні, з мідною струмопровідною жилою, з гумовою ізоляцією на напругу
380 В, перерізом від 0,75 до 6 мм2, з не просоченим обплетенням. роводи АППВ, ППВ, АППР, АПРН і ПРН
прокладають паралельно лініям перетину стін зі стелею на відстані 100-200 мм від стелі або на
відстані 50-100 мм
від карниза або балки. Найменший припустимий
радіус вигину проводів з гумовою ізоляцією приймають не менш 6d, із
пластмасовою ізоляцією — 10d, а з мідною гнучкою жилою —5d, де d-зовнішній
діаметр проводу. Спуск до вимикачів і штепсельних розеток при відкритих
проводках виконують по вертикалі. Перетин
відкрито прокладених незахищених і захищених проводів із трубопроводами
(опалення, водопроводу й т.п.) виконують на відстані від них не менш 50 мм, а від трубопроводів з
горючими або легкозаймистими рідинами й газами - не менш 100 мм. При відстані від
проводів і кабелів до трубопроводів менш 250 мм проводи й кабелі додатково захищають від
механічних ушкоджень на довжині не менш 250 мм у кожну сторону від трубопроводів. Паралельно трубопроводам проводи й кабелі прокладають
на відстані не менш 100 мм,
а від трубопроводів з горючими й легкозаймистими рідинами й газами - не менш 400 мм. У місцях перетину й
зближення з гарячими трубопроводами проводи й кабелі повинні мати відповідне
виконання (наприклад, марки РКТМ), або захищають теплоізоляцією від впливу
високої температури Закріплення
проводів, що прокладають на ізолюючих опорах і без них, труб для
електропроводок, а також кабелів роблять через певні відстані, установлені для
них в інструкціях. Розрізняють кінцеві кріплення
(у приладів, апаратів, коробок, місць розгалуження й вигину проводів,
закріплення їх у торцевих стін, проходів через перекриття) і проміжні. У натурі спочатку встановлюють місце розташування
кінцевих кріплень, потім - проміжних. Проміжні кріплення між двома кінцевими
опорами виконують на однакових відстанях. При цьому при різних відстанях між
кінцевими кріпленнями можуть бути різними й відстані між проміжними кріпленнями
в сусідніх прольотах. Окінцювання й з'єднання жил проводів і кабелів й
електропроводках виконують відповідно до вказівок. З'єднання й відгалуження
проводів і кабелів розміщають у місцях, доступних для огляду й ремонту. При
прокладці на ізолюючих опорах з'єднання й відгалуження проводів варто
виконувати безпосередньо на ізоляторах, кліцах, а також на роликах. У місцях виходу проводів з коробів, твердих труб і гнучких металевих
рукавів проводи захищають від механічних ушкоджень втулками, роззенківкою труб
і т.п.
ВІДКРИТІ ЕЛЕКТРОПРОВОДКИ
Розмітка при відкритій прокладці плоских проводів полягає у визначенні місць установки світильників, вимикачів іштепсельних розеток, ліній електропроводки, місць кріплення проводів — точок забивання цвяхів або установки скоб і місць проходу проводів через стіни і перекриття. Розмітку виконують, починаючи від групового щитка, і поступово переходять до окремих приміщень. Розмітку можна робити спочатку в окремих приміщеннях, а потім у коридорах. Тут проводи приєднують до групових ліній, які підводять до щитка. Розмітку починають завжди з визначення точки закріплення світильників, вимикачів і штепсельних розеток, потім намічають лінії проводки. Для визначення місць установки світильників на стелі находять у такий спосіб. При установці одного світильника в центрі приміщення (кімнати) натягають на підлозі (можна й на стелі) хрест-навхрест із протилежних кутів приміщення два шнурки. Точку перерізання їх на підлозі намічають крейдою або в точці перерізання шнурків кладуть який-небудь предмет. Потім, підійнявшись на драбину, за допомогою виска електромонтажник переносить (відзначає) цю точку на стелю. При установці в приміщенні двох світильників, якщо місця їхнього розташування не позначені на кресленні, на стелі або на підлозі відбивають середню лінію кімнати. Лінію розбивають на чотири рівні частини, і світильники встановлюють від стіни на 1/4 довжини кімнати. Виконавши розмітку місць установки світильників, відбивають на стіні або стелі за допомогою шнурка лінію майбутніх електропроводок і при необхідності відзначають крапки кріплення проводи, а також крапки наскрізних отворів для проходу проводів через стіни й перекриття. Потім намічають місця установки відхідних коробок, штепсельних розеток і вимикачів. При цьому користуються шаблоном .
Заготівля полягає в просвердлюванні або пробиванні отворів по розмітці для установки кріпильних деталей (дюбелів) під груповий щиток, під відхідні коробки, штепсельні розетки й вимикачі, гаки для підвіски світильників або дерев'яні розетки для їхньої установки. Потім роблять установку відхідних коробок і розеток під вимикачі й штепсельні розетки, гаків і розеток під світильники.
Проходи через стіни. Отвори в цегельних, бетонних і залізобетонних основах, якщо вони не були залишені заздалегідь, виконують за допомогою піротехнічного, електро- і пневмоінструмента, застосовуючи при цьому свердла й коронки із пластинами із твердих сплавів. При роботі на висоті застосовують спеціальні пристосування. Прохід проводів через негорючі стіни виконують в ізоляційних гумових або полівінілхлоридних трубках, а через горючі - у відрізках сталевих труб відповідно до вимог. По обидва боки проходу на трубки надягають ізоляційні (порцелянові, пластмасові) втулки. Отвори навколо трубки заповнюють цементним або алебастровим розчином. Закріплення штирових ізоляторів на гаках, якорях і штирях виконують за допомогою поліетиленових ковпачків. Нагрітий у гарячій (80—90°С) воді ковпачок насаджують на гак (штир) легкими ударами дерев'яного молотка, і ізолятор навертають вручну по різьбі без перекосів до упору. Проходи через стіни й міжповерхові перекриття. Проходи ізольованих незахищених проводів через стіни й міжповерхові перекриття виконують відповідно до вимог. Кожен провід вводять в окрему трубу, за винятком проходу проводів з одного сухого приміщення в інше, коли всі проводи допускається прокладати в одній трубі. При виході проводів із сухого приміщення в сире або назовні будинки проводи з'єднують у сухому приміщенні. Спуск проводів до проходу через міжповерхові перекриття, як правило, захищають від механічних ушкоджень. Із цією метою проводи з висоти 2 м від підлоги містять в ізоляційні трубки й зашпаровують їх у стіни або захищають металевими коробами, трубами. Кінцеві ізолятори встановлюють на відстані, рівній 1,5-2-кратній висоті ізолятора від проходів через стіни й перекриття. Прокладка. Перед прокладкою по трасі й кріпленням до ізоляторів проводи розмотують і випрямляють: при невеликих перерізах (до 4 мм2) - звичайно протягуванням через ганчірку, затиснуту в руці, при більших перерізах — натягуванням.
